Із 2023 року власники сільгоспугідь сплачуватимуть МПЗ
Для платників податків — фізичних осіб, які мають у власності або користуються на правах оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування земельними ділянками, що належать до сільгоспугідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ).
МПЗ сплачують резиденти, які володіють або користуються земельними ділянками, що належать до сільгоспугідь (пп. 162.1.1-1 Податкового кодексу України; ПК).
Загальний розмір МПЗ для фізосіб, які не зареєстровані як ФОПи, визначають органи контролю за їх податковою адресою до 1 липня року, що настає за звітним (пп. 170.14.3 ПК).
Платники податку сплачують лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ і сумою сплачених протягом податкового року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом і реалізацією власної сільгосппродукції, власністю або користуванням земельними ділянками, що належать до сільгоспугідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового року податків, зборів, платежів для платника податку — фізичної особи включають:
- ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільгосппродукції;
- земельний податок за земельні ділянки, що належать до сільгоспугідь.
Розрахункову суму МПЗ визначають за формулами, що містить стаття 38-1 ПК, залежно від:
- нормативної грошової оцінки земельної ділянки чи 1 га ріллі по АР Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, який визначають у порядку, що встановив ПК для справляння плати за землю;
- коефіцієнта та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні платника податків.
Тимчасово для розрахунку МПЗ за 2022 і 2023 податкові роки застосовують коефіцієнт 0,04 (п. 67 розд. ХХ ПК).
МПЗ не визначають:
- для земельних ділянок, що використовують дачні та садівничі кооперативи, а також ті, що їх набули у власність/користування члени цих кооперативів у результаті приватизації у межах земель, що належали цим кооперативам на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток/паїв, розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім тих, що передали в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок із сільгоспугідь, які належать фізособам на праві власності або користування і станом на 1 січня 2022 року були у межах населених пунктів.
